..бісеротерапія...

Власне, я великий фанат бісеру-бісероплетіння-бісеров'язання-бісерожбурляння-бісеродекорування... ще з дитинства... В класі 6 мама записала мене саме в один із таких рукодільних гуртків до Мостиськ. Відтоді моє дозвілля компонувало з моїм захопленням. З голкою і бісером в руках  прості, нанизані в один ряд нитки бісерини, перетворювались в дійсно красивий виріб. (починала я з одношарових браслетів, як і всі діти).

З того часу я вже назбирала невеличкий чемаданчик своїх робіт.

моя коробочка "для бісеру"(змайстрував старенький, добрий дідусь Мар'ян) 

 Це я і гачкувала, і на гердані плела (гердан і галстук), і звірушок оживляла, і кульчики сплітала, і в флористи подалась..

(коробочка зсередини)

(всі вироби тут гачковані)

галстук для дядька Ігора

мамусі він теж пасує))

а така сова із соняшниками подалась в Португалію (для тьоті Лесі)

ці вдома))

побрікушкі))

А цієї зими я наробила і зелених і білих... колючих.:

 Маленький лісок

 Спробула я також сплести... зірочку-сніжинку:

(класний новорічний подарунок на ялинку!)

 І, насамкінець, браслет-оберіг:

Я, Руся, Мама, Соля :*

P.S. Без терпіння тут не обійтись. Моя Руська каже, що кинула б усю ту роботу, тільки бачить, як я сиджу за нею приблизно півгодини)))...

  але котиків оздоблювала саме вона!)

Non progredi est rigredi*, або "101 завдання на 2016 рік"

Зараз я вдамся до страшного-страшного плагіату, копіату і тому подібного. Мій запис сьогодні стосуватиметься баночок-бажаннячок. Ось вже сплинув місяць по тому, як я зробила таку собі баночку зі "Завданнями". Думаю, ви вже не одноразово зустрічали людей, які таке чудили, або ж самі пробували записувати чи свої, а можливо, і чиїсь бажання/завдання/причини... Таку баночку можна зробити і в подарунок рідним, назвавши її: "скількись там" причин, чому я тебе люблю/ "скількись там" причин, чому ми разом, і тому подібне.

Я вирішила назвати свою баночку "101 Завдання на 2016 рік", оскільки саме слово "завдання" підштовхує до того, щоб справу виконати. Слово "завдання" асоціюється з якоюсь місією, тому "завдання" цікавіше виконувати, ніж просто "справи"; а "бажання" не підходять, тому, що ми чекаємо, щоб вони здійснились, в моїй же баночці - список того, що повинна зробити особисто я (в загальній більшості). У цій скляній бутилочці всі мої наміри і найбільші плани на цей рік, рік Мавпи. А, оскільки завдання потрібно виконувати, я не можу проігнорувати свого доручення самій ж собі! Та й написані тричі (були в мене і технічні неполадки), і прочитані ще більшу кількість разів, вони точно запустились у вищий вимір. він же космос.

А так я поступово втілювала задум в реальність:

Вперше в житті, після Йорданських свят, у мене виникла так от собі захцянка..  Робота над усім тривала приблизно 3-4 дні. Насправді, писати завдання спочатку викликало у мене деякі труднощі (їх виявилось забагато), тобто я не знала що ще хочу, склавши вже десь приблизно 30-40, але після 60-ти в мене ніби друге дихання відкрилось. І скажу так: коли ви писатимете останні, вам точно буде мало бажань!

Оздоблювала я свою баночку всім, що потрапило під руку: бісерини, камінці, стікляшки, і так вигляд став набагато кращим. Ще однією проблемою для мене були надписи. Я вже пробувала складати якісь вірші, проте натрапила на латинські вислови. Вони немов життєві кредо:
Non progredi est rigredi;
Imperare sibi maximum imperium est;
Deus vult! (у кого виникне бажання, можете скористатись перекладачем:)

P.S. У мене залишилось ще 10 місяців і приблизно 87 невиконаних завдань...