Знаєте, як не
крути, та час, саме Час розставляє все на свої місця.
Він вчить нас не вірити в те,
на що кидається наш перший погляд, бо це лиш картинка,
в те, що ми слухаємо, бо це всього лиш слова,
в те, що ми накручуєм, бо це лиш вигадка,
і вчить нас лише на себе покладатись.
Навіть вчинки не завжди розкриють в повній мірі суть людини. Ставлення до нас теж може змінюватись. Потрібно навчитись володіти вмінням бачити людей зсередини, читати між рядками, розуміти між словами.
Він вчить нас не вірити в те,
на що кидається наш перший погляд, бо це лиш картинка,
в те, що ми слухаємо, бо це всього лиш слова,
в те, що ми накручуєм, бо це лиш вигадка,
і вчить нас лише на себе покладатись.
Навіть вчинки не завжди розкриють в повній мірі суть людини. Ставлення до нас теж може змінюватись. Потрібно навчитись володіти вмінням бачити людей зсередини, читати між рядками, розуміти між словами.
Не Завжди!
Як часто дивимось ми у стакан,
І бачимо – там порожньо.
Так, не завжди,
Вдивившись добре до людей,
Ми розуміємо, що пусто.
І бачимо – там порожньо.
Так, не завжди,
Вдивившись добре до людей,
Ми розуміємо, що пусто.
Як часто розрізаєм гарне яблуко,
А всередині – гниле всьо.
Так, не завжди,
Що стильно й дорого одягнуте,
Таке ж саме й зсередини.
А всередині – гниле всьо.
Так, не завжди,
Що стильно й дорого одягнуте,
Таке ж саме й зсередини.
Як часто помиляємось у людях ми,
Сприймаючи на вид, і слух лиш.
Так, не завжди,
Хто кожен день руку простягував,
Одного разу не подасть вам ніж.
Сприймаючи на вид, і слух лиш.
Так, не завжди,
Хто кожен день руку простягував,
Одного разу не подасть вам ніж.
Немає коментарів:
Дописати коментар