Mariel25: січня 2017

Час все швидше і швидше мчить,
Ніби це Ти не встигаєш на потяг,

Й лиш захекавшись, можеш зупинитись на мить,

Вдихнути ще раз, -

Так, Я встиг!

Рік за роком іде навздогін,

Ніби це Ти женешся в доросле життя,
І продовживши справу усіх поколінь,

Колись і сам підеш у своє небуття.

День тижню вже рівним стає,

Ніби це Ти їм союз уклав.

Вперід, лиш вперід ступає Вона,-

Дама на своїх стальних каблуках.

А що ж Ти лишиш для себе,

Коли підсумок зводити треба?

- Ти тавруєш лиш спогад у наших серцях,

Коли тоді, не встигаючи, Ти, все ж, зупинився,

І оживає душа в зроблених фотографіях…

Дякую за приємні спогади, за моменти,

Які вдалось зупинити і «встигнути».

P.S. Під спільним дахом ДДПУ

2017 НР

Мені б годилось почати з передісторії.
На дворі вже падає і моросить 2К17 рік (ця абревіація заполонила весь інтренет, "буква "К", которую проставляют рядом с любым числом означает множитель 1000, то есть кратную приставку "кило".- від старенього гугла), а я ще не підвела підсумок під 2К16 роком.

Завтра, 10.01.17., і в мене перший екзамен в Шалатки. (потім я складатиму ще 2 екзамени), і то моя передостання сесія спеціаліста в ДДПУ. Хотіла б сплакнути, але й на це часу нема.
Позаду вже Різдвяні свята, а то й Святвечір, і Різдво, й Марії, і сьогоднішне Степана. Щось про звичаї й традиції цих свят, а особливо святвечора я набрела в минулорічних записах. ...
і, знову, я відходжу від теми...
Та от, про святування Нового Року і цьогорічні свята я напишу пізніше.
Зараз я б усе ж підвела ту рисочку під цифрою 16.
Таки назбиралось в мене і подій, і спогадів, які я ще тут не викладала. До речі, папка з фото на моєму ноуті має найбільшу кількість файлів саме під феєричною, і дуже непростою назвою "папка 2016" :D

Пам'ятним був для мене цей рік, який я засоціювала з "2 гайстерами/чорногузами". Вперше я побачила їх навесні, збираючись під вечір йти додому зі своєї садиби. Спочатку це був один лелека, а коли я розплющила очі вдруге, виявила ще одного, який його наздоганяв. І так, в постійному русі і дорозі кудись, пройшов мій 2К16 рік. І постійно я з кимось була, не зважаючи на те, хлопець це був, чи дівчина. А загалом, я:
- багато де побувала (Вовче, Вовча, Жукотин, Жидачів), вперше перетнула кордон своєї держави, поїхавши на роботу в Польщу, і тепер я знаю що таке "ілє", і чому мене називали "Марисею", що мене страшенно бісило на початках))
- пройшла дві практики в школі, і дві на "5" (правда, другу прохалтурила, зробивши собі ще місяць канікул);
- зустріла багато цікавих людей (Тарас, Андрій, Борис, Микола, Ігор, пані Оксана, пані Марія, пані Оля з Андрійком, яка, до речі, навчила мене молитись на вервичці);
- зробила селфі з Тарасом С. (давно хотіла);
- круто відсвяткувала свій дєньчик, спочату в робочому колективі за кордоном, а потім в Дрогобичі зі своїми дівчатками;
- отримала диплом Бакалавра, і поступила на останній, 5 курс Спеціаліста (державна форма);
- відірвалась на концерті свого бомбезного і коханого О. Вакарчука (У Львові є свій найбільший і найглибший океан, - Океан Ельзи);
- спробувала себе в ролі репетитора з англійської мови і вихователя в садочку (допомогла моя Наталочка);
- відновила своє спілкування з бородачем Юрою (хоча, йому не подобається, коли я вживаю цю прикладку до його імені));
- наворожила повно небелиць на Андрія, і наробила з дівчатами параштиків в гуртожитку.. остінній рік, курди..
- востаннє, як і вперше відмітила день студента в клубі. Казаново#Трускавець. Бомба (а вперше це було в Шосе#Дрогобич, теж Бомба :)
- погуляла на Михайла в селі з дівчатами (шкода, що моя Лілея не змогла приїхати)..

Ну, й трішки фотографій, щоб розбавити нудьгу, і згадати, як усе було (те, що я швидше опублікувала, вносити не буду)..