понеділок, 27 лютого 2017 р.

27.02.-15.04.2017



Сонце сховалось за обрієм вже близько 5 годин тому, і дійшов закінчення перший день Великоднього посту, та передостанній день зими, - завершився понеділок, 27. 02.

Знаючи, бо чомусь вірячи (ми всі у щось віримо), в те, що немає нічого просто так; що все, що з нами відбувається і стається є напередодні складеним планом розвитку подій, я не можу не допустити, що сьогоднішній вечір теж склався не випадково. Говорячи з мамою по телефону, а вона саме приїхала з роботи додому, і смажила рибу, що мене трішки таки взбісило (бо, блін, вона ж змучена приїхала з роботи…), пролунала від неї фраза «Ти щось чула про групи в вк «СКит»? Тобто про суїцидальні т.зв. спільноти?»..     Признаюсь, я напередодні щось вухом почула від своєї Солі про такі штуки, але в той момент моя цікавіть не змусила підняти свою задницю, щоб знайти хоч трошки більше інформації стосовно почутого. Але сьогодні, мене це зацікавило. «Мама знає, а я в аутсайдерах? Я ні прі дєлах? Треба прошарити!». Подумав мій брейн. 

І от, я з Іваночкою почали шуати чим то себе ще можна зайняти, під час вечірньої трапези передсонного наповнення, як то кажуть, «щоб цигани не снились»..
Отож,  в хід пішов мій ноут, і всезнаючий гугл. Передивились ми відео про ті самі групи в вк. Вони заманюють дітей, підлітків, і навіть дорослих, пропонуючи в формі гри-квесту, розрахованого на 50 днів (блін, це майже 2 місяці), займатись параноїчними і дивними речами кожен день. В кінці кінців, останнім етапом є те, що заманена в павутину жертва має вчини самогубство, а якщо ні, то постраждають її рідні. Знаєте, я зробила для себе ще одне відкриття, в чому сама швидше сумнівалась, чи не хотіла розуміти. Рос. Реп – музика самогубців. Блін, а я так його любила. Після всього сьогодні почутого і побаченого, я точно знаю, що плейлист у мене буде повністю під кнопочкою деліт, тим паче, зараз ще й початок Посту.
Зрозумівши суть і і що несуть в собі такі групи в вк, як легко можна визначити наше місце розташування, і що ми взагалі під постійним прицілом техніки, яка нібито робить благе діло, полегшує нам життя, згадую я ще про одне відео. 

Про нього я дізналась приблизно 2-3 роки тому, «Пророцтво Вячеслава…». Це був хлопчик, який жив в Росії, і який помер у віці 11 років, але за своє коротке життя став пророком, цілителем, посланцем нашого Творця. Знаєте, коли хочете щось до кінця зрозуміти, зробіть це глобально. Коли 3 роки тому я переглядала відео-пророцтво «Славачьки», я була вражена в який страшний час ми живемо. Але я не поцікавилась про самого хлопчика, хто він, звідки, чому так. Важливо, почавши щось робити, досліджувати, зробити все грамотно, від самого початку, не обірвано. «Не судити книгу прочивши лише 1 сторінку, і не робити висновки, знаючи лише одне слово з фрази». Тобто, розібратись у тому, що тебе цікавить, що ти хочеш знати. Глобально розібратись.

Свій запис я хочу повязати зі способом нашого життя. І,я знову повторюсь, зараз час Великого Посту, великого очищення як духовного, моральньного, так і фізичного, матеріального, тілесного. Це як випробування для нас на силу волі, на силу духу, на нашу стійкість. Відео, які ми з І. ввечері переглянули ще раз підштовхнули мене до того, що  треба діяти. У нас не так багато часу. А ми думаємо, що всі справи можна буде зробити завтра, післязавтра, відкладаючи усе на потім. Треба діяти! У нас одне життя! Треба вдосконалюватись! Самовдосконалюватись!
Почну я з посту, з очищення. І зараз роблю для себе настанови на подальші 40 днів (40-літню мандрівку пустинею Ізраїля).


-          Очистити свої думки (не думати злосно, погано про людей, не нарікати, не заздрити, не гніватись, не назбирувати негатив, відкинути все погане, не осуджувати, забути про свій егоїзм);

-          Робити і ставитись до людей так, як я б хотіла, щоб ставились до мене;

-          Випромінювати добро і радість;

-          Хоча б раз в тиждень ходити в церкву на Хресну Дорогу (середа/пятниця);

-          Кожного дня молитись Вервицю;

-          Молитись зранку і ввечері, бити поклони;

-          Лягати спати Не пізніше 12 год;

-          Спати не менше 7 годин на добу;

-          Не лягати спати вдень допоки не зроблю всі заплановані справи;

-          НЕ лінуватись;

-          Постити, особливо в пятницю та середу (не їсти жареного, хімічної їхі (сухарики, чіпси, цукерки); хлібобулочні вироби; Зате: багато пити води, вживати овочі, фрукти, рибу, халву, чорний шоколад, чорний хліб, сир);

-          Пити кожного дня вітаміни;

-          Не слухати музику. Взагалі. Ніяку.;

-          Обмежити до мінімуму своє перебування в вк, та інших соцмережах;

-          Написати хоча б 2 розділи дипломної!;

-         Прочитати три біблійні книги: Буття, Притчі та книга пророка Ісаї.

-          Прочитати книжку Майї Гогулан;

-          Займатись спортом;

-          Ходити гуляти;

-          Менше веселитись, не дивитись страшні, смішні, чи заборонені відео;

-          Не вживати лайливі слова.

( Від Марка, 9:43)


субота, 25 лютого 2017 р.

Не завжди



Знаєте, як не крути, та час, саме Час розставляє все на свої місця.
Він вчить нас не вірити в те,
на що кидається наш перший погляд, бо це лиш картинка,
в те, що ми слухаємо, бо це всього лиш слова,
в те, що ми накручуєм, бо це лиш вигадка,
і вчить нас лише на себе покладатись.
Навіть вчинки не завжди розкриють в повній мірі суть людини. Ставлення до нас теж може змінюватись. Потрібно навчитись володіти вмінням бачити людей зсередини, читати між рядками, розуміти між словами.



Не Завжди!


Як часто дивимось ми у стакан,
І бачимо – там порожньо.
Так, не завжди,
Вдивившись добре до людей,
Ми розуміємо, що пусто.

Як часто розрізаєм гарне яблуко,
А всередині – гниле всьо.
Так, не завжди,
Що стильно й дорого одягнуте,
Таке ж саме
й зсередини.

Як часто помиляємось у людях ми,
Сприймаючи на вид, і слух лиш.
Так, не завжди,
Хто кожен день руку простягував,
Одного разу не подасть вам ніж.