За мною вже позаду літні місяці, та й недавно жителі моєї планети розпечатали другий місяць осені...
Як ви зрозуміли, на блозі мене не було не те що довгенько, а дуууже довгенько..
Я, як то кажуть "вкратци" оповім вам чим я так була зайнята, що не змогла сюди потрапити (я дещо повторюсь, думаю, ви самі це побачите).
Оскільки, остання моя публікація стосується нової зустрічі, - знайомства з Еміном (до речі, в серпні Солька вже була в йього краях - їздила в Туреччину), то наступним моїм візитом була подорож до чудового міста, яке подарувало мені цікаву співрозмовницю, гостинну одногрупницю, і просто хорошу людину, мою Лілею, - до міста Жидачів.
Там я познайомилась зі всіма "тусовщиками" Лілеї, з Жидачівським мостом, тісними подвір'ями, і, звичайно, з ароматом самого міста, його вуличок, його людей.
В цей час я також:
- здавала кімнату в гуртожитку (без Іваночки, бо вона була в Рибаківці),
- підписувала обхідний лист (бо без нього не допускали до здачі екзаменів),
- склала державний іспит (на 5!),
- і в той же день поклеїла зі своїм мужем (він-вона то ж моя Степанівна), шпалери на 9 поверсі свого гуртожитку (цього дня я не забуду!)...
Так пройшов червень.
А липень для мене був місяцем переживань, вступних екзаменів (шоком було включення англ.м., чого ніхто не очікував), отримання диплома Бакалавра, першого перетину кордону, і підсадок.
це вся моя студентська макулатура за 4 роки навчання)))
диплом Бакалавра в моїх руках, і ксерокс за 15 грн. Заява на вступ.
перший раз з тьотею Ірою на польській границі (пєший кордон), перші пєньонзи, Шегині - Медика, загальна підсадка.
а так виглядає перетин машиною (дядько Мар'ян і Марія Дмитрівна)
А за серпень я опишу в наступній публікації.
Там манера письма буде дещо іншою. Побачите самі. )
Немає коментарів:
Дописати коментар