«Буду робила» і «лягнути»…

«Буду робила» і «лягнути»…

Сьогодні (31.01.16.), я хочу зробити невеличкий запис слів свого регіону.  Зранку почула від мами ще одне нове(для мене), і водночас старе(для мами і бабці, і прабабці), слово «вуходок» - «туалет».

 Наддністрянський – ось говір мого регіону. Я вдамся трішки до книжних слів і використаю знання дядька Гугла:

 «Наддністрянський говір української мови, також опільський говір, галицький говір – один з архаїчних говорів галицько-буковинської групи південно-західного наріччя української мови. Поширений у верхів’ї річки Дністер (Львівська, Івано-Франківська і Тернопільська обл.). Межа наддністрянських говірок проходить приблизно по лінії міст:  … Золочів – Рава-Руська – Яворів – Мостиська – Хирів.

Якось на I курсі навчання, мої дівчата зробили мені зауваження до фрази «Буду робила». Ну, вона вживалась найчастіше. Також були в мене: буду писала, буду їла, буду читала, спала, їхала, давала і т.д. Я й сама не зауважувала, наскільки часто я вживала цю конструкцію (я її назвала «Future in the past», як не крути, та англійську трохи вчу). По-правді, спочатку я й сама з того сміялась, а коли, за допомогою постійного контролю своєї мови, я нарешті говорила правильно – «Буду робити (писати, читати…)», то моєму відкриттю не було меж. Мені було смішно від того наскільки часто мої рідні, друзі, сусіди і просто знайомі з дому вживали саме оту конструкцію («Future in the past»). Це мимовільне поєднання двох часів вже «різало вухо» і мені самій.

Після II курсу універу я проходила діалектологічну практику, під час якої  записувала «бесіду старих людей». Не кожному вдається на склоні своїх літ залишатись при добрій пам’яті, я вже й не кажу про стан здоров’я, але від Юстини Іванівни(90 р.) і Софії Андріївни(88 р.), я перейняла ще багато чого цікавого для себе. Мені відкрились не лише нові «архаїзми», я ще дальше зазирнула в історію свого села, та й історію їхнього життя.  Звичайно, тут я й знайшла багато тих слів, про які роблю свій запис. 

Студня – колодязь
уборня/вуходок - туалет
кладка – міст
ясік – маленька подушечка
вуйко - дядько
цьоця – тітка
шоса / хустинець – дорога
кушуля – сорочка
запаска – фартух
ровер – велосипед
худоба/скотина – корова
писок - рот
бріж – живіт
дзигарок – годинник
повала – стеля
мотика – сапка
халупа – хата
склеп – магазин
ксьондз – священик.

Та я б, мабуть, і не звернулась ще раз до цієї теми, якби не моє спілкування з Юрею (він же бородач). І в тому випадку, усе почалось із слова «Лягнути». Ми навіть запитували в дядька Гугла, що він знає про нього. Виявилось, що така форма дійсно існує, але вживається це слово не зі значенням «лягти» (як це робила я), а зі значенням «вдарити – Лягнути копитом по голові». J Пам’ятаю також дотепний випадок зі словом «ґєто». Як ми насміялись з нього!!! В моєму розумінні, ґєто – огорожа для тварин (так вдома ми називаємо місце, де тримаємо курей). І я дійсно розумію, що тягнуться всі ці наші діалекти ще з поконвіків, ще з баби-прабаби. Бо ж коли я прийшла саме до своєї бабці (свято якесь було, точно не пригадую), то ще раз засвідчилась у тому, що ми навіть не приділяємо ніякої уваги тому, що для нас і нашого оточення міцно засіло в мізках. Тобто, ми й самі не усвідомлюємо того, наскільки часто вживаємо діалектні слова в розмові.
Так от, які мої «діалектизми», «оказіоналізми» та «просторічні слова» виокремив бородач: 

 дивничка – горщик для квітів
сушка – фен
папулі – щоки
лахи – речі
канка/ карафка – глечик
сісти на кучки (на мові гопніків ще існує «сидіти на корачках/на картанах») – присісти, зігнувши ноги в колінах
стріскати ноги – вимазати ноги болотом під час хотьби
тухне (світло) – згасає (світло)
«ліжко-трансформатор»

І от, поки я набираю їх набираю, мимоволі сама згадую все більшу кількість слів. Можливо, деякі і не є для вас новими, чи незнайомими, однак все ж:

вуха стрікають (Лілея завжди з цього сміялась) – різкий біль у вухах
хляпати язиком (моя бабця так говорила) – довго розмовляти
бульба фрі (мій власний) – картопля фрі
трахнути по голові (від Чапака) – вдарити (найчастіше поза вуха)
коновка (теж від Чапака) - відро
пательня – сковорідка
блюдечко – глибша тарілка
шкари – взуття
пулька – індичка
струшля – плетенка
тюфік – маленьке крісло, оббите тканиною
драяти – терти, чистити
граблі (наголос на «а»)/рискалі – руки (в нехорошому розумінні)
ходнік – коврик
дрихнути - спати
пизи/книдлі (тато любить) – варені кульки з тертої бульби.
пришєсті камінчики/пришєста цегла (татів неологізм) – точно не брешу.

І на сам кінець, хочу також навести декілька прикладів, які і мене смішили.. Тобто чужих мені діалектів.

От Лілея моя вживала часто слово «такой» (про частоту вживання слів «розумієш», «знаєш», я промовчу). Ну, і, звичайно, хто знає мене, зрозуміє, що я це слово просто так не залишила. Моє виправлення дійшло до того, що потім «такой» стало «отакой», і вкінці взагалі змінилось на «отакойто». Також вона могла говорити:

штрудель – пиріг з картоплі і гречки
мамина стріпня – все, що привозилось з дому і клалось в холодильник.

Від Юлічки, я набралась таких слів:

їсиш – їш (ми часто за нього сперечались)
вкусняшки – все солодке (Юля любить солодощі)
залишити комочок – мати місце в шлунку для ще якоїсь страви
пучити – вздуття (найчастіше вживалось, коли ми переживали перед якоюсь здачею).

Цікаво, що в Дрогобичі, говорять не «дощ падає», а використовують усічену форму дієслова – «дощ/сніг паде», з наголосом на останньому складі.

Багато ще є слів, радше(от, Людине слово J) висловів, які панують в лексиці моєї ще однієї Юлічки (Олексів).. Там також свій «студентський» лексикон:

тримайте мене десятеро (бо впаду)
пане куме, ви про що
блядіна (коли злишся)
давайте поговоримо про пакт «молотоварібентропа»
то є воно/то не є воно (з розтяжною інтонацією, про те, що сподобалось, або навпаки)
розсіл із незайманого когутця
викупити тєму (зрозуміти)
джек-патрашитєль
от, де пес заритий
зблудити.



А, живучи з Іваночкою (з Жовкви), я дізналась ось такі варіанти існування слів, які на моїй мові вона не зрозуміла:


чибарочка (на моїй мові - лоточок) - ємкість, для зберігання чи перевезення їжі
степіра (в мене - цибушкі) - гичка зеленої цибульки.