Папірець-вибір

В житті людина постійно зустрічається з проблемою вибору:
- бути доброю, чи злою;
- допомагати людям, чи жити за принципом «моя хата з краю»;
- злитись на весь світ і казати що всі погані, або ж почати змінювати і себе і оточуючих..

Також постають перед нами не менш важливі, так сказати, професійні питання, такі як:
- більше зосередити свої сили на гуманітарних, чи точних науках;
- поступити на філолога, чи біолога;
- піти працювати за спеціальністю, чи далі «шукати себе», і т.п.

Так вже склалось, що в сьогоднішньому суспільстві якщо ти не маєш «папірця» про здобуту вищу освіту, швидше за все, у тебе виникнуть труднощі з працевлаштуванням. І кожен наш етап соціалізації (садки, школи, позашкільні навч. заклади, училища, коледжі, університети, інститути), такий «папірець» видає. ("Папірець-вибір").
Приблизно на двадцятий рік життя, у більшості з нас вже є такий от невеличкий власний перелік документів:
- Свідоцтво про народження,
- Український/закордонний паспорт,
- Ідинтифікаційний код,
- Свідоцтво про базову загальну середню освіту,
- Атестат про повну загальну середню освіту,
- Студентський квиток…

І от нещодавно, моя любима сестричка-близнючка (ми вже звикли!), Солічка отримала до приблизно такого ж переліку своїх документів ще один «папірець»,
- Диплом магістра!!!

 

Відклавши всі свої «мега-важливі справи» на потім (у мене був перший тиждень практики), я приїхала на таку урочисту подію (12.02.16).!!!

головний корпус І. Франка (Львів)

маленький презент ^_^

вручення диплому деканом факультету

))

оо, наше "тріо" )

зліва  на право: я, хресна, бабця Женя, Соля, Даня.

та-да-м*

Ми ще в кафе на веллииикуу піцу ходили!

Після всього: того дня мені було трохи сумно (напевне від того, що комусь потрібно переступити на новий етап життя). Це як в ігрушці – треба переходити на наступні левели, щоб дійти до фінішу. А Солі я сказала одне:

Кожен кінець, це по суті, початок!

P.S. А в даному випадку,
ще й більше макулатури.)